лікар-дерматовенеролог, експерт проєкту «Я соромлюсь свого тіла» 6 сезон

Місце народження: м. Київ, Україна

Сімейний стан: заміжня

Біографія лікаря проєкту «Я соромлюсь свого тіла» Катерини Безвершенко

Професійний шлях Катерини Безвершенко був вирішений задовго до її появи на світ. Майбутня зірка медицини народилася в сім’ї лікарів, тому уявляла своє покликання в одному: допомагати людям зберегти їхнє життя та здоров’я. Ідеалом для Катерини Безвершенко були її батьки. Тому понад усе вона прагнула, щоб мама й тато пишалися нею. Для цього дівчина відразу після школи вступила до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Ба більше, Катерина Безвершенко закінчила ВНЗ із відзнакою й одразу після навчання стала лікарем-практиком.

Що є ознакою лікарської професійності?

20-річний медичний досвід у біографії Катерини Безвершенко — це постійне навчання, вдосконалення й довіра її пацієнтів. Зараз медик продовжує допомагати людям у київських поліклініках і лікарнях. Катерина переконує: для хорошого медика ознака його професійності це щоденні прийоми, записи на декілька місяців вперед і кілометрові черги по допомогу.

Як у біографії експерта проєкту «Я соромлюсь свого тіла» Катерини Безвершенко з’явилася телекар’єра?

Випадковості не випадкові! Катерина згадує: взяти участь у кастингу медичного проєкту її змусило керівництво лікарні, де вона працювала. Без вагань Катерина Безвершенко послухалася директора і виконала його волю. Проте спершу лікарка не пройшла кастинг. Її запросили на повторний відбір, де вона повинна була працювати в кадрі з пацієнтом. Як тільки знімальна група проєкту «Я соромлюсь свого тіла» побачила, як у Катерини загорілися очі, то всі відразу зрозуміли: вони знайшли того експерта, якого так давно шукали.

Професійні випробування в проєкті «Я соромлюсь свого тіла» 6 сезон

Катерина Безвершенко неодноразово говорила: програма «Я соромлюсь свого тіла» величезне випробування як для медика, так і для пересічної людини. У проєкт приходять ті, хто вже розчарувався у вітчизняній медицині та благає про допомогу. Часом історії пацієнтів психологічно важко витримати. Для цього потрібно бути нервово стійкою, мати холодний розум і витримку. Проте Катерина зізнається: іноді неможливо втриматися й не заплакати.